SWOT-аналіз
SWOT-аналіз являє собою ефективний метод ідентифікації внутрішніх сильних і слабких сторін і розпізнавання зовнішніх можливостей і загроз. SWOT-аналіз показує, яким чином краще застосувати власні сили і зменшити внутрішні слабкості, оптимально використовуючи зовнішні можливості та усуваючи загрози. Таким чином, SWOT-аналіз зазвичай використовується для виявлення найбільш важливих внутрішніх і зовнішніх факторів, що мають значення для розвитку. SWOT-аналіз для Любешівської ОТГ здійснено членами робочої групи з розробки Стратегії розвитку Любешівської селищної ради на 2018-2025 роки.
В результаті проведеного SWOT-аналізу було визначено порівняльні переваги, виклики та ризики, які існують чи можуть існувати в Любешівській громаді.
Порівняльні переваги
(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)
1. Розвиток фермерського господарства та зростання світового попиту на сільськогосподарську продукцію та на продукцію промисловості, у т.ч. переробної (обробка деревини та переробка дарів лісу (ягоди, гриби, лікарські рослини)), сприятимуть нарощенню валового внутрішнього продукту України. Любешівська ОТГ має хороший ресурс, щоб стимулювати розвиток сільськогосподарських та деревообробних підприємств, адже громада має достатньо земель сільськогосподарського призначення та лісовкритих площ, а також потенційних працівників робітничих професій.
2. Продовження євроінтеграційних процесів та розвиток транскордонного співробітництва, а також подальше запровадження позитивних реформ у країні сприятиме покращенню інвестиційного клімату та залученню інвесторів в Україну. Враховуючи такі сильні сторони Любешівської громади, як наявність об`єктів для інвестування, туристичний потенціал, географічне положення та ініціативне керівництво громади існуватиме підтримка діючих та створення нових підприємств, що сприятиме зменшенню безробіття та зростанню рівня заробітної плати.
3. Тенденцію зростання популярності сільського, зеленого, культурного та арготуризму серед населення України та Європи Любешівська ОТГ може використати для власного розвитку, оскільки має великі природоохоронні території та розвинуті культурні традиції, а розбудова системи поводження з ТПВ (сортування) та активне впровадження принципів енергоефективності в громаді підтримує світову концепції Сталого розвитку, що також позитивно відображається на інвестиційній привабливості громади.
Виклики
(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)
1. У Любешівській ОТГ є можливим створення підприємств по переробці с/г продукції завдяки тенденціям розвитку фермерського господарства та зростанню світового попиту на сільськогосподарську продукцію. Використання земель для вирощування сільськогосподарської продукції сприятиме покращенню родючості ґрунтів та зменшуватиме відсоток заліснення площ, які призначені для с/г використання. Також зростання попиту на продукцію промисловості, у т.ч. переробної, зокрема обробка деревини та переробка дарів лісу (ягоди, гриби, лікарські рослини), завдяки інтенсивному розвитку даних галузей сприятиме перетворенню Любешівщини в промислово розвинутий регіон Волинської області, внаслідок чого буде можливість наростити обсяги промислового будівництва, налагодити логістичну систему та урівноважити трудову міграцію.
2. Продовження євроінтеграційних процесів та розвиток транскордонного співробітництва у сфері підтримки об’єднаних громад в Україні та підприємництва, можуть сприяти зменшенню відсотку тіньового бізнесу в громаді та підвищенню рівня громадської активності. Розгортання реформ у країні, які сприятимуть покращенню інвестиційного клімату та залученню інвесторів, дозволять вивести на новий рівень туристичний бізнес, покращити туристичну інфраструктуру в громаді, а також стимулюватимуть соціальний розвиток.
Ризики
(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)
1. Стримування процесу децентралізації ускладнює роботу бюджетних установ за напрямами перерозподілення субвенцій з державного бюджету та підпорядкування установ і організацій. Це, в свою чергу, негативно відображається на управлінських процесах, що має вплив на формування інфраструктурного та соціального забезпечення у громаді.
2. Незадовільний стан дорожнього покриття між населеними пунктами та на дорогах державного й регіонального значення гальмує розвиток місцевого підприємництва, оскільки на території громади автомобільні шляхи не мають альтернативи (відсутня залізниця).
3. Не мають підтримки підприємства по переробці с/г продукції, так як кредитна політика держави є неефективною для підприємців, фермерів та власників особистих селянських господарств. Це відображається на рівні життя населення та на їхніх підприємницьких ініціативах.