ЧИ БУДЕ ПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ У ЗАЛАЗЗІ?
У Любешівській громаді триває формування мережі закладів освіти в межах реформи профільної школи. Уже з 2027/2028 навчального року більшість нинішніх шкіл стануть гімназіями — із навчанням до 9 класу, а старшокласники здобуватимуть освіту в профільних ліцеях або закладах профтехосвіти.
Ці зміни викликали жваві обговорення в громаді, адже для людей це не просто зміна назви закладу, а питання доступності якісної освіти, організації навчального процесу та логістики. Тому визначення закладів, які отримають статус ліцеїв, сьогодні є одним із ключових для батьків, педагогів та жителів сіл.
Найгостріше дискусія навколо реформи розгорнулася у Залаззі. Місцеві депутати та жителі села висловили занепокоєння тим, що їхній навчальний заклад може не отримати статус профільного ліцею, попри те, що тут навчається 383 учні — один із найбільших показників у громаді після Любешівського ліцею. Водночас у Бірках, де кількість учнів становить 303, заклад розглядається як потенційний профільний ліцей.
Саме через це на зустріч із жителями виїхали представники робочої групи, яка займається формуванням перспективної мережі, та селищний голова Олег Кух.
«У такому важливому питанні не може бути «ламання через коліно» чи нав’язування рішень. Кожну позицію потрібно почути, детально проаналізувати кожен заклад освіти, а людям — чесно говорити про їхні реальні можливості та перспективи», — підкреслив очільник громади.
Водночас голова робочої групи Юрій Боснюк звернув увагу ще на один важливий аспект реформи — ініціативність самих навчальних закладів. Адже профільний ліцей — це не лише про кількість дітей чи розташування школи, а й про готовність колективу до змін та бачення розвитку.
Зокрема, дирекція Бірківського ліцею, який входить до одного освітнього куща із Залаззівським ліцеєм (Бихів, Залаззя, Бірки, Деревок), подала свої пропозиції та презентувала бачення розвитку закладу. Натомість щодо Залаззівського ліцею члени робочої групи відзначають абсолютну пасивність у цьому процесі, що підтверджують і самі жителі села.
Як наголошували учасники зустрічі, для отримання статусу профільного ліцею недостатньо лише кількості учнів чи звичного статусу школи. Потрібні також кадровий потенціал, матеріально-технічна база, безпечне та інклюзивне освітнє середовище, логістика й готовність керівництва брати відповідальність за розвиток закладу.
Ніхто нікого не зобов’язаний і не повинен «тягнути за вуха» до статусу ліцею. Якщо заклад прагне стати частиною нової системи профільної освіти, він має довести свою спроможність і готовність до змін конкретними діями. Саме на таких засадах, як зауважили представники робочої групи, вибудовується нова модель профільної освіти в Україні.
Зокрема, як приклад було наведено практику, коли окремі директори закладів освіти Любешівської громади активно працюють із дітьми та батьками не тільки сусідніх сіл, але й – інших громад, а подекуди й із сусідніх областей, аби залучити майбутніх учнів до своїх закладів.
Як зазначив начальник відділу освіти Василь Кух, нині перспективний план передбачає створення у громаді п’яти академічних ліцеїв — у Любешові, Бірках, Залізниці, Ветлах та Люб’язі. Під час формування мережі враховувалися логістичні маршрути, кадровий потенціал та результати попередніх опитувань.
Водночас жителі Залаззя наголошують, що опитування проводилося ще тоді, коли обговорювався лише один ліцей у Любешові. Нині ж, за словами батьків, діти не бажають навчатися у Бірках. У селі також заявляють, що продовжити навчання у 10 класі готові 42 випускники 9 класу, а в наступних паралелях є близько 50 учнів 7 класу та 40 — 8 класу. Щоб додатково збільшити наповнюваність, місцевий актив села готовий провести обговорення із жителями Бихова та Деревка щодо можливості спільного навчання їхніх дітей у Залаззі.
Представники селищної ради наголошують: законодавство передбачає чіткі критерії акредитації академічного ліцею. Один із ключових — не менше 60 учнів на паралелі старшої школи. Саме тому питання стабільної наповнюваності та логістики сьогодні стоїть дуже гостро.
Проблемним залишається і питання підвезення учнів. Наразі у Залаззі немає власного шкільного автобуса через відсутність водія відповідної категорії, тому довезення забезпечує транспорт із Бірок. З огляду на це, а також інші вимоги реформи, остаточне рішення щодо створення профільного ліцею потребує додаткового опрацювання та підтвердження спроможності закладу.
У підсумку селищний голова Олег Кух наголосив, що зараз дирекції школи необхідно підготувати конкретні пропозиції щодо перспективної кількості учнів, які планують навчатися у 10 класі. За попередніми даними, наразі таке бажання висловили лише 28 учнів.
Також було зазначено, що є декілька днів для доопрацювання всіх пропозицій, аби винести питання спочатку на розгляд робочої групи, а у разі підтвердження спроможності — і на сесію селищної ради.
Окремо під час зустрічі наголошувалося й на тому, що важливо відійти від логіки «перетягування ковдри» між селами та емоційного протистояння між закладами.
«Якщо ми зараз почнемо конкурувати та воювати між собою замість того, щоб шукати спільне рішення, можемо втратити набагато більше», — зауважив селищний голова. За його словами, якщо заклади не відповідатимуть державним критеріям, вони можуть не пройти ліцензування. А це означатиме відсутність повноцінного профільного ліцею в цьому освітньому кущі загалом. У підсумку програти може вся громада, але найбільше — діти, які втратять можливість здобувати якісну профільну освіту поруч із домом.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
