РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІД МІНСОЦПОЛІТИКИ ПРО «ЧОРНОБИЛЬСЬКІ» ВИПЛАТИ
За результатами звернення Любешівського селищного голови Олега Куха від 4 грудня 2024 року до начальника ОВА Івана Рудницького щодо недопущення зменшення «чорнобильських» виплат у зв’язку з введенням у дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема застосування ст. 45 цього закону, отримано роз’яснення від Міністерства соціальної політики України.
Текст подано в оригіналі:
Директоратом розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України в межах компетенції розглянуто лист Департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації щодо звернення Любешівського селищного голови Куха О. І. про недопущення звуження та обмеження конституційних прав та свобод громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повідомляється.
Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, а також на принципі збалансованості державного бюджету. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків.
Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796), здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
В умовах дії правового режиму воєнного стану на території України значно збільшилася кількість осіб, які належать до вразливих верств населення, таких як ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих військовослужбовців, внутрішньо переміщенні особи. Перед державою постало багато викликів, пов’язаних, зокрема, зі зростанням • навантаження на Державний бюджет України через виникнення у громадян нових потреб, які вимагають своєчасного реагування з боку органів держави та органів місцевого самоврядування.
При цьому суттєво зменшився фінансовий ресурс держави у зв’язку з окупацією деяких територій України, скороченням чисельності застрахованих осіб, зменшенням виробничих потужностей, масовим виїздом працездатного населення за кордон.
Детальний аналіз видатків Пенсійного фонду України свідчить про те, що видатки на фінансування доплат за проживання у зонах радіоактивного забруднення за рішеннями суду в період з 01.01.2022 до 01.12.2024 збільшились у 25 разів –з 51 млн грн до 1,3 млрд грн на місяць. Лише у 2024 році сукупні видатки на виплату таких доплат, призначених за рішеннями судів, становлять понад 14 млрд гривень. Ці виплати здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
На сьогодні кількість осіб, які отримують доплату за проживання на територіях радіаційного забруднення, збільшилася з 10 тис. до майже 150 тис. громадян.
Це звужує можливості держави для підвищення рівня соціального захисту, зокрема, саме тих осіб, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС – осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих, які внаслідок Чорнобильської катастрофи отримали інвалідність, оскільки бюджетні кошти, які мали б спрямовуватися на покращення їх соціального захисту, спрямовуються на фінансування судових рішень у справах щодо здійснення доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні радіаційного забруднення, які не передбачено законодавством України із 2008 року. Така ситуація є неприпустимою.
Крім того, особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яким не встановлено інвалідність, отримують пенсію за віком у 2 рази меншу, ніж особи, які отримують за рішеннями суду надбавку за проживання в зоні радіаційного забруднення, а розмір підвищення до пенсії за проживання на територіях зон радіоактивного забруднення перевищує середній розмір пенсії по України в 2,5 рази. Це призводить до значної міграції громадян у зону радіаційного забруднення з метою реєстрації місця прописки на цих територіях і подальшого звернення до суду для отримання виплати.
Зобов’язаннями і завданнями Уряду є дотримання принципу справедливості у соціальному забезпеченні громадян, з огляду на необхідність розподілу дуже обмеженого фінансового ресурсу, захист найбільш вразливих верств населення.
Саме тому Уряд системно працює над усуненням дисбалансів та колізій у законодавстві.
Із цією метою розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і деяких інших законів України щодо удосконалення механізму обчислення пенсії та обліку пенсійних прав» і проект Закону України «Про державні
соціальні доплати одержувачам пенсії та деяких інших виплат» (далі - Законопроект).
Цими проектами актів передбачено, що встановлення доплати за проживання в зоні радіоактивного забруднення непрацюючим пенсіонерам буде визначатися спеціальним законодавством, водночас обмежується коло осіб, яким призначається зазначена доплата. Також передбачено встановити єдиний розмір виплати, який відповідатиме прожитковому мінімуму, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774) застосування мінімальної заробітної плати приведено у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, згідно з якими мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина та створюються умови для визначення/встановлення рівня мінімальної заробітної плати за місяць/годину роботи.
Вивільнені кошти мають бути спрямовані на покращення пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що також передбачено Законопроектом.
Розуміючи, що коштів немає вже зараз, а суди тривають і така судова практика є дуже активною зазначені норми внесено також у Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ (далі - Закон № 4059).
Стаття 39 Закону № 796 в редакції, що діяла після 01.01.2008, не містила норми щодо здійснення доплат непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні радіаційного забруднення. Починаючи з 2008 року Законом № 796 передбачено доплати виключно громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів. На сьогодні в редакції Закону № 796 не передбачено жодних доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні радіоактивного забруднення.
З урахуванням відсутності обґрунтованих підстав для встановлення надбавки до пенсії за проживання на територіях радіоактивного забруднення та диференційованих розмірів надбавки залежно від зони забруднення, а також з урахуванням того, що перелік таких територій не переглядався майже 30 років, з метою усунення зловживань статтею 45 Закону № 4059 установлено умови виплати доплати до пенсії за проживання на територіях радіоактивного забруднення. Зокрема, визначено, що:
держава буде здійснювати доплату за проживання в зоні радіаційного забруднення виключно тим особам, які проживали на цій території від моменту аварії на Чорнобильській АЕС;
розмір виплати непрацюючим пенсіонерам визначатиметься на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – 2 361 гривня.
З метою дотримання принципу справедливості у питанні призначення виплат особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС, та особам, на користь яких ухвалюються судові рішення щодо призначення доплати непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні радіаційного забруднення, та
для забезпечення єдиного підходу при виконанні аналогічних за правовим змістом судових рішень Верховною Радою України було прийнято рішенні щодо встановлення єдиного розрахункового показника – 1 600 грн, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення.
Цей розмір відповідає мінімальній заробітній платі, встановленій на дату розмежування показника мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, яка застосовується при розрахунках оплати праці, та виплат, не пов’язаних із заробітною платою, а саме на дату набрання чинності Законом № 1774 (01.01.2017).
У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 № З-рп/2012 зазначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов’язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат і допомоги – принципам пропорційності та справедливості.
Соціальна політика має відповідати цілям та пріоритетам, визначеним програмними та прогнозними документами економічного та соціального розвитку, а також враховувати інші стратегічні рішення, прийняття яких зумовлено воєнним часом.
З урахуванням викладеного держава має забезпечити ефективну підтримку найбільш вразливих верств населення і справедливий розподіл фінансових ресурсів між громадянами.
Генеральний директор Директорату Валентина Кудін
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
