ЯК ПРАВИЛЬНО ОБЛАШТУВАТИ КРИНИЦЮ ТА ПОПЕРЕДИТИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ВЖИВАННЯМ ПИТНОЇ ВОДИ!

Дата: 19.03.2024 11:25

Кількість переглядів: 154

Фото без опису

Досить поширеною є думка, що саме кринична вода найчистіша, найсвіжіша та, як наслідок, найкорисніша для організму людини. Проте доволі часто у колодязь проникають забруднення, які здатні змінити запах, колір або смак води. А якщо у криничній воді перевищено вміст нітратів, то пити її взагалі небезпечно!

Головними чинниками зниження якості води можуть стати: недотримання санітарно-технічних вимог та відстаней від потенційних джерел забруднення при будівництві та облаштуванні колодязів; потрапляння в ґрунт стічних вод, пестицидів; весняний паводок, який може затопити колодязь. На якості води позначається і плин часу, адже поступово всередину криниці потрапляє дрібне сміття, комахи, листя, пил, бруд тощо. Дно і стіни замулюються, заростають водоростями, які стають джерелами бактерій і токсичних речовин. Саме тому необхідно періодично проводити очистку та дезінфекцію криниць.

Згідно санітарних вимог, колодязі слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби. Слід також ізолювати колодязь від проникнення дощових і талих вод, спорудити перехоплюючі канави. Стінки колодязя бажано облаштовувати бетонними або залізобетонними кільцями, які мають бути щільними. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше, ніж на один метр. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту, в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення, влаштовується не менш, як на 0,8 м вище поверхні землі. Оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку. Навколо колодязя необхідно робити глиняний замок або бетонувати майданчик (радіусом не менше 2 м) з ухилом від колодязя. Біля колодязя слід розмістити підставку для відер.

Питання забезпечення населення якісною питною водою на сьогоднішній день є актуальним та досить проблемним. Згідно гігієнічних вимог питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Вода, забруднена нітратами, надзвичайно небезпечна для дитячого організму, особливо для немовлят. Симптоми хвороби проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, на руках і стопах, також може бути блювота, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння дітей в 7-8% випадків закінчується смертю. Чутливими до нітратів є також особи похилого віку, хворі на анемію, дихальну та серцево-судинну систему. Категорично заборонено використовувати воду з колодязів, криниць, каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники 50мг/дм3. Підвищена жорсткість води викликає проблеми в суглобах (артрит), утворення каменів в нирках і жовчному міхурі, захворювання серцево-судинної системи тощо. Наявність у воді кишкової палички або бактерій групи кишкової палички може викликати гастроентероколіт, основними симптомами якого є біль у животі, нудота, блювота, підвищена температура тіла, пронос, слабкість.

Звертаємо увагу мешканців приватних домоволодінь на необхідність перевірки якості води в приватних криницях, адже лише результати лабораторних досліджень можуть визначити її придатність для питних потреб.

Для того, щоб убезпечити себе від захворювань, пов'язаних із вживанням питної води з індивідуальних криниць, Камінь-Каширське районне управління рекомендує:

утримувати криниці в належному санітарно-технічному стані, звернути увагу на наявність герметичної (без тріщин) відмостки, накриття, дашку, підставки для відра та чистого відра;
використовувати питну воду з криниць лише після отримання інформації щодо її відповідності діючим санітарним нормам на підставі проведених лабораторних досліджень;
не використовувати для питних потреб воду з криниць, поблизу яких є джерела забруднення – вигрібні ями, надвірні туалети, гноєсховища тощо;
не допускати миття транспорту та вигул тварин (птиці) поблизу криниці;
у разі необхідності будівництва вигрібної ями чи надвірного туалету, відступити на максимально можливу відстань від криниці (не менше 20 м від приватних криниць та не менше 50 м від громадських), забезпечити водонепроникність стінок та дна вигребу;
для питних потреб вживати лише кип'ячену воду;
у побуті використовувати фільтри для очистки води як з централізованої мережі, так і з децентралізованих джерел водопостачання, адже вони значно покращують якість води.