ПРАВИЛА НАДАННЯ ВІДПУСТКИ без збереження заробітної плати працівникам, які знаходяться за межами України та ВПО
Відпустка без збереження заробітної плати для внутрішньо переміщених осіб або тих працівників, які знаходяться за межами країни - це новий вид відпустки, надання якого врегульовано ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а не нормами Закону «Про відпустки». Норми останнього не поширюються на ці відпустки.
Така відпустка надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.
Для надання відпустки без збереження заробітної плати для ВПО або тих працівників, які знаходяться за межами країни потрібні підтвердні документи.
Відпустка надається в обов'язковому порядку, тобто роботодавець не може відмовити у її наданні. Надається вона не примусово, а лише за заявою працівника.
За цією відпусткою можна звертатися декілька разів, але загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Час перебування у такій відпустці не зараховується до страхового стажу (оскільки немає сплати ЄСВ) та стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Надати відпустку без збереження заробітної плати для ВПО або тих працівників, які знаходяться за межами країни можна не раніше дати набуття чинності новою нормою - ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, тобто не раніше 19.07.2022.
Дострокове припинення такої відпустки можливе у випадках, коли до закінчення 90 календарних днів або того періоду, на який працівник таку відпустку взяв (наприклад, на 50 календарних днів):
припиниться воєнний стан;
за бажанням працівника;
працівник повернеться додому (не виконується умова про виїзд за кордон або в межах України втратить статус ВПО).
Працівник має право звільнитися під час перебування у такій відпустці.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
